Поліпшення медичної допомоги пацієнтам в місті Кривий Ріг (Україна)

Автор доктор Євген Кляйн

Докор Євген Кляйн

Доктор Євген Кляйн народився у 1949 році в колишньому СРСР і переїхав до Німеччини у 1980 році як лікар. Перед виходом на пенсію він очолював відділення ортопедичної хірургії в клініці в Гютерсло.

Кривий Ріг – це індустріальне місто в самому серці України. Місто, яке простягнулося на майже 140 км, є третім найдовшим у світі після Мехіко й Сочі. До фінансової кризи 2009 року його населення складало майже 600 тисяч осіб. Відтоді ця цифра постійно скорочується. Є таке російське прислів’я: «Риба шукає де глибше, а людина – де краще». Деякі громадяни виїжджають до країн ближнього й дальнього зарубіжжя, переважно до Польщі та Чехії, інколи до Німеччини. Переважно це молоді, освічені й готові до дії люди, які вкрай потрібні власній країні.

Далеко не всі з них знаходять роботу, яка відповідає їхній освіті. Більшість обіймає посади обслуговуючого персоналу, насамперед через мовний бар’єр. Саме тому вони також і залишаються чужими, чим би не займалися. Я можу про це судити, оскільки сам у 1980 році у віці 30 років переїхав до Німеччини як репатріант. З найпершого дня я намагався повністю інтегруватися, створив родину і побудував професійну кар’єру. Однак, мій акцент, не завжди досконала граматика й деякі звички залишилися та видають моє походження.

Протягом багатьох років, а особливо, після того, як очолив відділення, я намагаюся передати свої знання не лише нашому молодому персоналу й лікарям з німецьких клінік, які в нас бувають, а й іноземним спеціалістам з усього світу. Час від часу вони відвідували наше відділення в якості практикантів поодинці й у групах.

Лікарі з України навчаються в Німеччині

 

У 2007 році з невеликою групою з України до нас приїхав пан Щербаков з Кривого Рогу. Колега провів тут два дні, але цього йому виявилося замало. У 2009 році, коли фінансова криза поширилася Європою та боляче вдарила по Україні, він зв’язався зі мною та запитав, чи можна було б йому приїхати до нас ще раз і скільки б це коштувало. Пан Щербаков був дуже здивований, коли я відповів, що він має заплатити лише за переліт та медичну страховку, що практика безкоштовна, а проживання та харчування забезпечить лікарня. Тоді він приїхав на десять днів. Після цього пан Щербаков знову приїжджав, на кілька днів або на кілька тижнів, іноді сам, інколи зі своєю операційною бригадою та буквально засипав мене та моїх колег питаннями. Під час кожного свого візиту він запрошував нас до Кривого Рогу. Це бажання мені вдалося втілити лише після виходу на пенсію.

 

Лікарня в Кривому Розі в поганому стані

 

Вже після першої поїздки до Кривого Рогу мені стало зрозуміло, що лише фахових лікарських знань і навичок там недостатньо для сучасної екстреної хірургії та ортопедії. Відділення та операційна лікарні терміново потребували відповідного обладнання та насамперед ремонту.

 

У жовтні 2018 року за допомогою об’єднання «help up — Mit Herz und Hand e. V.» з Ерлінггаузена ми відправили до Кривого Рогу гуманітарний транспорт з медичними товарами (видання «Westfälisches Ärzteblatt» 04/19). Однак, прилади й обладнання вдалося запустити в експлуатацію тільки навесні 2019 року і то лише частково, для іншої частини обладнання не знайшлося відповідних приміщень.

 

Ремонт завдяки вдалому збігу обставин

 

Однак цей візит до Кривого Рогу все-таки був корисним. Я зустрівся з Вольфгангом Мессінгером, Генеральним Консулом Федеративної Республіки Німеччина в Донецьку, офіс якого розташований в Дніпрі. Пан Мессінгер мені повідомив, що щойно відвідував школу, де проводяться заняття німецькою мовою. Вона була відремонтована за гроші німецьких платників податків компанією Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH (GIZ). Я його відразу запитав, чи було б можливо провести подібне оновлення хірургічного відділення лікарні, якою я опікуюся. Він відповів, що цьогоріч (розмова відбулася в жовтні 2018 року!) такий проєкт не вдасться втілити, оскільки бюджет вже напевно використано. Я розсміявся та пояснив дещо спантеличеному консулові, що відділення навіть не фарбували від початку 90-х років, не говорячи вже про належний ремонт, так що кілька місяців насправді не мали значення. Незабаром мені повідомили, що обумовлений ремонт може розпочатися навесні 2019 року.

 

Я не знаю, чи це був щасливий збіг обставин, чи місто не захотіло пасивно спостерігати за зовнішньою допомогою, але несподівано було прийнято рішення про ремонт поліклініки в тій самій будівлі за кошти міста. Закінчення відновлювальних робіт планувалося спочатку на кінець серпня, потім на вересень. Проте урочисте відкриття відбулося лише в листопаді 2019 року, коли ще не були встановлені двері. Присутніми на церемонії були заступник Генерального консула ФРН Петер Шмаль, новий керівник проєкту від GIZ Ігор Штайнке й міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул.

 

Відділення мало переїхати швидко. Але невелика затримка не мала трагічних наслідків. Відділення екстреної хірургії отримало прекрасну світлу домівку з солідним обладнанням і з діючими санітарними приміщеннями. Уже встановлені доправлені колись гуманітарним транспортом ліжка, прилади й інше обладнання. Вони виконують свою функцію, а ті, хто тут працює, задоволені.

Відремонтована поліклініка в Кривому Розі ззовні

Відремонтована поліклініка в Кривому Розі всередині

Потреба в медичному обладнанні

 

Звісно не все ще ідеально. В операційну потрібен ортопедичний операційний стіл для екстреної хірургії з можливістю проведення флюороскопії, підсилювач зображення (наявний підсилювач, придбаний уживаним за власні гроші лікарів, уже дуже старий і неодноразово виходив з ладу під час операції), прилад для артроскопії, система для свердління та пиляння тощо. Такі медичні прилади складно отримати. Але справа не в тому, що їх не існує взагалі. Фірми, які отримують назад таке обладнання, частіше приймають рішення на користь утилізації, а не дарування. Утилізації, яка коштує грошей і шкодить нашому довкіллю. Чим більші і відоміші компанії, тим охочіше вони утилізують повністю дієздатні власні вироби й наводять аргументи щодо відповідальності, гарантії тощо. Після прийняття нового закону така поведінка фірм може покращитися.

 

А втім, існують некомерційні об’єднання та невеликі фірми й магазини, які займаються медичною технікою, а також колеги-лікарі, готові підтримувати такі проєкти. Від імені своїх українських колег я дякую за це.

Передача відремонтованих приміщень (зліва направо, перший ряд): доктор Д. Щербаков, заступник консула П. Шмаль, доктор Є. Кляйн, керівник лікарні доктор В. Семенів, міський голова Ю. Вілкул, керівник від GIZ пан І. Штайнке.

[Переклад статті автора, що була опублікована у WESTFÄLISCHES ÄRZTEBLATT 04|20]